Берлін
Вперше відвідав Берлін.
Спочатку місто мені не дуже сподобалось. Було середньому брудніше ніж в польських містах й більше підозрілих осіб на вулицях (особливо в Кройцберзі й в районі метро на Александерплац). Проте з часом, коли до цього звикаєш і якщо не заходити у вибрані місця, то місто справляє теплі враження. Особливо, після поїздки. Берлін — сучасне, енергійне місто.
«Фірмові» берлінські навігаційні таблички.
Лігатура «tz» дружить з «ß».
В Берліні дружелюбні смітники й кожен з них звертається до прохожого по іншому.
Каналізаційна табличка.
Повідомлення на різних технічних табличках набрані дуже вузьким шрифтом.
Але, щоб вмістити німецькі мегадовгі слова на обмежений формат таблички, то інакше ніяк.
Колір громадського транспорту — жовтий.
Автобус.
Трамвай.
Метро.
Метро — стандартне, не особливо примітне (принаймні станції, на котрих я був). Деякі станції чистіші, деякі брудніші, але загалом доволі однотипні.
Ґренцалей.
Херманплац зі схемою метро.
Унтер ден Лінден.
Альт-Темпельгоф.
Йоганністгалер Шосе.
Найвиразніша з тих, що я був — Вільмерсдорфер Штрассе.
Цікаво, що на стіні «Strasse» написано через «ss», а на пероні через «ß».
Схема руху складу по лінії.
Місце для музикантів. Стіни викладені гарною малою плиткою.
Навігація на пероні.
Александерплац мені не дуже сподобався — біля входу в метро багато підозрілих людей і доволі брудно.
Соціалістична будівля.
Знаменита телевежа.
Чим далі від метро тим робиться приємніше.
Ратуша.
Берлінський собор.
Перебуваючи в центрі складається враження, що ти в музеї на виставці античних будівель, а не в справжньому місті.
Люк.
Класний шрифт на стінці.
Річка Шпрее відділяє Музейний острів від решти міста. Нажаль Пергамський музей був зачинений на ремонт.
Ехо війни.
Середмістя схоже на Варшаву.
Бранденбурзькі ворота. Хоч місце й доволі заїзжене туристами, але квадрига з Германією в колісниці робить сильне враження.
Райхстаг.
Таблички площ в центрі.
Знаменитий берлінський чоловічок на світлофорі (цікаво, будучи в Пазевальку я думав, що в Німеччині пішохідні світлофори триколірні, а виявляється, що це не так).
На наступний день…
Панелька з класними балконами.
Cучасні будівлі.
Чекпойнт Чарлі — купа туристів, охоронна будка і фото радянського офіцера. Нічого цікавого загалом.
Дуже гарна поштова скринька.
Ще панельки. Зі східного Берліна віють рідні вітри.
Кройцберг в двох фото (може ті панельки також з Кройцберга, але цього я не знаю).
Унтер ден Лінден — основний бульвар міста. Він дуже широкий й з обох боків розташовані різні величезні помпезні споруди університетів та посольств. Цікаво, що рух по вулиці доволі малий, як для центрального проспекту, тому люди переходять дорогу всюди, не дивлячись на відсутність світлофора.
Бебельплац.
Пам’ятник жертвам Голокосту.
Бундесрат — парламент федеральної землі (Берлін є окремим ландом).
На третій день ми були в Потсдамі.
Перон на залізничному вокзалі Шарлотенбург.
Електричка.
На останній день ми в основному відвідували Тіргартен.
Таблички.
Колона перемоги.
Вокзал Сюдкройц.
В Берліні є кільцева лінія електрички. Піктограма окремо позначає рух за часовою стрілкою й проти неї. Дрібниця, а приємно.
Верстка табло з розкладом від’їзду потягів.
Дитячий майданчик.
Три дні замало, щоб побачити Берлін повністю. Загалом по нормальному ми відвідали райони Мітте, Кройцберг і Тіргартен. Ще трохи Нойкельн, бо там був готель. Практично не відвіданим залишився східний Берлін і багато інших місць поза центром. Тому вернутись треба буде обов’язково колись.