Лодзь
Тим разом я приїхав до Лодзі на конференцію «Стейт оф зе Мап», котра цього року відбувалася в Лодзі й для якої я запроєктував сайт та різноманітну графіку.
Залізничний вокзал «Хойни» (один з районів Лодзі).
Фасади панельок в Лодзі розмальовані, аби надати їм ілюзію архітектурної складності.
Поза центром місто виглядає так.
В деяких місцях, з якогось приводу, в рядах будинків є такі прогалини.
Або навпаки — є окремі будинки, котрі б мали бути витягнутими вздовж вулиці, але такими не є.
Часом також зустрічається хаотична реклама, котра розтягується по будинку на скільки то можливо.
Але чим ближче до центра, тим робиться приємніше.
Навігація.
Деякі частини міста дуже доглянуті.
Видно, що про зелену енергію в Лодзі дбають.
Відділ спорту міської адміністрації.
Хімічний кампус Лодзької Політехніки «Алхеміум» — місце, де в цьому році відбувався «Стейт оф зе Мап».
При кампусі є такі гарні кошики.
Мій дизайн. Стенд зі спонсорами конференції.
Розклад конференції у ліфті.
На події я побув біля години, з’їв обід і далі собі пішов ще подивитись на місто.
Лодзь є знаний зі стінописів. Дійсно, є їх досить багато, особливо в центрі, але й поза ним теж.
Деякі з них дуже гарні.
Деякі з них знані і поза Лодзю.
Деякі з них трохи дивні.
Цікаво, що в Лодзі, на вуличних переходах (принаймні в центрі), існують додаткові інструкції щодо того, як користуватись світлофором.
В Лодзі є такий маскот — відповідник пана Перископа в Познані (і від недавнього часу в Катовіцах). Це щось пристосується до поверхні на котрій знаходиться.
Однією з головних пам’яток Лодзі є вулиця Пйотрковська. Лодзь є одним з тих міст, де центральним елементом не є ринок, тільки конкретна вулиця (іншим таким містом в Польщі є Гданськ. В Україні більшість міст мають центральні вулиці: в Києві — Хрещатик, в Рівному — Соборна. У Львові, своєю чергою, центром є Ринок).
Бічні, щодо Пйотрковської вулиці є доволі хіпстерськими й тим також часом нагадують Гданськ.
Адресні таблички. Є такими самими, як у Вроцлаві чи у Варшаві. Сумно, що міста не придумують власного дизайну таких табличок, тільки наслідують столицю. Адже це є спосіб на вирізнення міста та надання йому власного обличчя.
Костел.
Також можна ствердити, що крім стінописів, характерною ознакою Лодзі є довгі прямі вулиці, котрі можуть тягнутись на пів міста. В Лодзі важко загубитись. Навіть дорога з центра до вокзалу в Відзеві (ще один залізничний вокзал) займає годину часу пішої ходи по прямій вулиці.
Дорога до Ксєнжого Млину.
