Ольштин
Вперше відвідав Ольштин. Перед приїздом я вважав, що місто буде схоже на Торунь — невеличке, з великою кількістю слідів перебування хрестоносців, зі замками й відповідною архітектурою.
Ольштин мене розчарував. В місті не лишилось практично нічого з давнини крім одного замку. А старе місто є відновлене в типовому для нульових стилів: без смаку, але з великою кількістю різноколірного скла й різних будівельних дивацтв. Навіть в Щецині старе місто виглядає краще. Одним словом — гроші на відбудову були, а вмінь будувати не було. Вічним прикладом доброї реконструкції в Польщі є звісно Гданськ та Варшава.
Характерною особливістю Ольштина є те, що він не ділиться на райони, а на житлові комплекси.
По черзі.
Тумби.
Вулична навігація.
Класний міст.
Починається центр.
Брама (вода виливається на асфальт, як в Зеленій Гурі, а не в каналізацію, як зазвичай в Європі).
Німецький гідранти (сучасний).
Двері.
Фасад сумний, але маленькі ліхтарики гарні. Мабуть, колись було не так погано, якщо уявити, що весь фасад був оформлений відповідним чином.
Власне весь центр нажаль виглядає в основному так:
Місцями, однак, зустрічаються не погано відреставровані будівлі.
Є гарна прусська брама. По словах місцевих в ній можна резервувати кімнати.
Не до всього ще встигла дотягнутись рука реставраторів, тому кілька приємних вулиць є. Так, будівлі в основному пошарпані, але це краще ніж те, що зробили з архітектурою в старому місті.
Є ще замок, так. Місто загалом дуже зелене і це великий плюс. Ліси займають більшу частину Ольштина, тому властиво саме місто не є якимсь дуже великим.
Місцеві трамваї.
Люк.
Жити, мабуть, дуже добре в такому місті — туристів не багато, не великі розміри, багато зелені та озер. Але приємних деталей надто мало (хоча може я ще не все побачив).