Пазевальк
Пазевальк є невеличким містом на північному сході Німеччини за 10 кілометрів від кордону з Польщею. Місто ми відвідали в рамах поїздки
до Щецина. Зі Щецина до Пазевалька їде електричка Дойче Бан, котра прямує далі до Нойбранденбурга. Дорога займає близько пів години, проте частими є затримки (причому по німецькій стороні!)
Перше враження від міста було не дуже добрим. Внутрішня частина залізничного вокзалу є в доволі поганому стані, хоч ніби й проходить реновацію.

Силосна будівля.
Місцями важко повірити, що ти в Німеччині. Тільки шпиль кірхи на горизонті видає Європу.
Навігація. Та на горі є загальною для Німецької провінції (див. подорож
по німецьким селам).
Ще в німецьких містах заведено давати напрямки до населених пунктів середньої-велосипедної відстані (див.
Бонн).
Смітники в основному завандалені.
В західній Європі розуміють, що майданчики не мусять бути кольоровими, щоб бути веселими.
Адресна табличка.
Місто спочатку не викликало добрих очікувань, але, якщо відійти від вокзалу, ближче до центра, то відразу робиться добре. Попри свій малий розмір, місцевість є доволі старою (загадується ще в Середньовіччі). В Пазевальку є старий мур, котрий непогано зберігся та оточує практично все старе місто.
Панелька. Гострий дах робить її набагато приємнішою.
Міська брама.
Мінімалістичний майданчик.
Гімназія.
Ще гарний будинок збоку.
Вуличка в центральній частині міста.
Ще одна, дуже кайфова дерев’яна табличка з назвою вулиці набраною таким готичним шрифтом. Поверхня фасаду будинку також дуже кльова.
Ще в Пазевальку я вперше побачив мініатюрні каналізаційні таблики. Виглядають вони мило.

Часом доходить до абсурду. Але виглядає класно.
Розпис стін.
Ворота.
Ще одна з центральних вулиць. Як видно людей немає взагалі. В неділю в цей час всі на богослужінні. Зі всіх фоток тільки на одній є людина.
От власне й кірха, де все місто й знаходиться. Досить велика, як на десятитисячне місто.
Люк.
Скринька гарно контрастує з фасадом.
Закинута вілла.
Німецькі пішохідні світлофори мають три кольори, на відміну від України, де тільки два кольори.
В місті взагалі не було вивішених прапорів (навіть біля поліції). Єдиний прапор на весь Пазевальк висить в цьому вікні. Увагу також привертає приквадрачена супутникова тарілка.
Двір будинку з тильної частини виглядає досить занедбано.
Агенція праці.
Гарний ліхтар.
Приватний сектор.
Поштова скринька.
Приємні віконниці.
Мощена дорога додає затишку.
Пазевальк можна обійти за кілька годин. Не дивлячись на сумні привокзальні території саме місто видалось затишним й приємним.