Під час цієї подорожі я був у Вроцлаві сам, а тому міг приділити більше уваги на вивчення міських деталей.
Вроцлавський автобус є жовто-червоним, як
у Варшаві.
Своєю чергою трамвай є блакитного кольору.
Однак його рідко коли можна зустріти в такій формі, оскільки найчастіше його заклеюють рекламою або іншими речами.

Вроцлавські таблички, котрі показують напрямок вулиці.
Вони можуть мати також номер будинку, до котрого ведуть.
Архітектура дев’яностих та нульових.
Заборони.
В старих районах можна зустріти гарні каналізаційні таблички.
Зустрічаються дуже старі екземпляри.
Крім табличок, в тих околицях, під шаром сучасності, можна побачити історію Вроцлава.

Загалом німецькі райони кінця 19 початку 20 століття є схожими між собою в різних містах. Так, даний район у Вроцлаві є схожим на познанські Єжиці.

Мила табличка.
Семінарія.
Збоку стоїть велике дерево.
Тумський острів та околиці приємніи.
Є костел.
Костел охороняє щось таке. Воно нагадує потвор з підземель Джозефа Карвена з повісті Лавкрафта «Життя Чарльза Декстера Варда».
Типографіка.
Приємна вулиця.
Лавочка.
І ще одна. Виглядає зручною.
Загалом в старому місті сучасна архітектура добре поєднується зі старою.
На відміну
від Торуня, де зробили туалет в дорійському порядку, у Вроцлаві є такий з фахверком.
Що цікаво, дуже багато інформаційних стендів є обмальовані тегами. В інших польських містах не зустрічав чогось такого.
В самому старому місці є такий вид табличок.

Старе місто є доглянутим, хоч часами можна зустріти невідреставровані будинки.
Ринок.
Ратуша.
Рідко коли можна зустріти, щоб вивіска не кітчево використовувала фасад будинку. Класно то виглядає.
Серед кам’яниць на старому ринку є також такі соціалістичні будинки. Напевно після війни старий будинок був знищений і з якоїсь причини не був реставрований.
Ще одна приємна вивіска. Була б ідеальною, якби крапка над «j» була б нижче.
Якщо дещо відійти від центру, то можна опинитись в районах побудованих за ПНР. Деякі двори нагадують міста за східним кордоном Польщі. Тільки там зазвичай асфальт замість бруківки.
Є також типові для всієї Польщі панельки.
Але є також цікавіша, конструктивістична архітектура.

Скай Тавер.
Досить сильно контрастує з оточуючими будинками.

Лавочка під кінець.
Раніше я думав, що побачив Вроцлав цілком, але зараз вже так не вважаю. Це велике місто, де можна побачити й барокові будинки, й готичні костели, й німецьку архітектуру початку 20 століття. І соціалістичну архітектуру різних видів і сучасний хмарочос.
Все це доводить, що Вроцлав заслуговує на то, щоб вернутись до нього ще не один раз.