Штучний інтелект і людяність

Недавно мені довелось дивитись одне навчаючи відео про те, як користуватись штучним інтелектом. У відео був оповідач, який розповідав про різні аспекти праці з штучним інтелектом, як ші влаштоване й так далі. Саме відео, як і оповідач були згенеровані ші.
Переглядаючи ці навчальні матеріали мене весь час переслідувало неприємне відчуття, коли мені приходилось дивитись на згенерованих людей, які виглядали майже, на 99%, як справжні люди. Важко сказати, що саме було не так в поведінці цих згенерованих людей, але їхня поведінка не виглядала натуральною і це відштовхувало. Особливо не приємно було слухати «жарти» від цих ші-людей. Здається, що жарти, це щось виключно людське і негоже машині імітувати жарти, бо вона їх навіть не усвідомлює, як і себе саму.
Звісно я не першовідкривач в цьому питанні — цей ефект давно вже був відкритий й називається ефектом «моторошної долини», тобто коли ми відчуваємо відразу до чогось, що є дуже схожим на людину, але при цьому людиною не є.
Висновок з цього можна зробити простий — не треба штучний інтелект зображувати, як реальну людину. Максимум можна обмежитись якимись мінімалістичними аватарами, як в Грок Бота — з однієї сторони ми розуміємо, що це не людина (особливо беручи до уваги, що аватари стандартизовані), а з іншої сторони ми розуміємо, що це все ж трохи більш просунута сутність ніж просто програма.
Опубліковано

31 серпня 2026

Теги